Ростислав Мартинюк

Ростислав Мартинюк

Редактор сайту Ugraina.Org. Народився 5 червня 1971 у Сумах. Випусник Воронезького університету, РФ, за фахом - історик. Спеціалізація - історія фіно-угорських країн, вепсика та ерзяністика. Учасник трьох укр.експедицій на об'єкти ГУЛАГ Республіки Карелія та Соловецьких о-вів. Кореспондент газети "Эрзянь Мастор", м. Саран Ош.

Живе у Києві. 1988 - вступає на історичний факультет Воронезького університету. 1989 - шкіц про історію анексії Московським князівством Астраханського ханства у XVІ столітті. Учасник українських політичних демонстрацій у Москві. 1990 - подорож до Шотландії. 1991 - друга подорож до Шотландії. Перші спроби збору інформації про фіно-угорське походження Воронезького краю. 

1995, літо - повернення до України, м.Суми. 1998 - переїзд до м. Київ. Робота на 7-му каналі київського телебачення.

2000 - подорож до Ерзянь Мастор. Знайомство з ерзянським вченим Йовлань Оло та ерзянським письменником Алєксандром Дороніним.

Автор низки полемічних статей та есеїв з проблем фіно-угорської політології та конфліктології. Відзначений подякою голови Державного Комітету Республіки Карелія у справах національної політики Євгенія Шорохова "За активну роботу з популяризації вепської культури в Україні, розвиток та зміцнення міжнаціональних зв'язків".

2005, лютий - відкрив перший україномовний сайт фіно-угорських новин Ugraina.Org

Гнилий спокій, куплений гнилим Мінськом, закінчиться для всієї України так, як життя Павла Шеремета. Звісно, хотілося б помилитися...

Кілька днів тому Павло Шеремет заочно відповів на мій пост про білорусів, який написав був у Болгарії - з відвертою гіркотою, що ця нація якось затято уникає бути собою і навіть не хоче показати "білоруського мізинчика". Там, де цьому мізинчику не загрожує жодна скабочка.

Це заділо Шеремета. І, прочитавши його відповідь, побачив, що ця людина пережила непомітне, але стрімке преображення. Якесь національне достигання. Як і вся білоруська нація у ці дні.

Упевнений, що Шеремет міг би стати НОВОЮ персоною Бєларусі. А до труни покійного Павла просив би покласти підручник білоруської мови Галини Мицик, який він купив під час останньої поїздки до Мінська.

ps Хіба додав би: поспішаймо бути білорусами.

П'ятниця, 01 липня 2016 00:37

Хочете аеропорт Сікорського?

Хочете аеропорт Сікорського? Вшануєте КПІ та паспорт США.

Волієте аеропорт Антонова? Відзначите СССР і сталінську авіаіндустрію.

Марите летовищем ім. Малевича? Вшануєте того, хто є rosyjski malarz, pedagog, komunistyczny filozof.

Аеропорт імени Гетьмана Мазепи.

Тоді наші "ворота з неба" носитимуть імена:
- страченого коменданта Батурина Дмитра Чечеля;
- генерального обозного Івана Ломиковського;
- генерального обозного Василя Дунина-Борковського;
- генерального судді Василя Чуйкевича;
- прилуцького полковника Дмитра Горленка;
- святителя Феодосія Чернігівського;
- святителя Димитрія Туптала;
- літописця Самійла Величка;
- генерального гарматного осавулу, героя оборони Батурина, Фрідріка Кенігсека;
- Гетьмана Пилипа Орлика;
- Гетьмана Богдана Хмельницького;
- князя Костянтина Острозького;
- князя Ярослава Мудрого;
- оперного співака Василя Сліпака.

Ну когось іще додайте "по вкусу".

На фото: куль сухої кукурудзи на території "рангової землі" генерального осавула Іоанна Мазепи, отриманої у Красноколядинській сотні Прилуцького полку за наказом Гетьмана Іоанна Самойловича. Тепер це куток Хільківка у селі Голінка Бахмацького району Чернігівської області. За снопиком - еталонний чорнозем неподалік скіфської Могили-Роблениці.

Формальним підсумком Критського собору є Послання від 26 червня. Там 12 пунктів. Кому цікаво - прочитайте. Головне - там немає змагання з Першим чи Другим Ватиканським собором, пафосу й "брюссельської" глибини розробки порушених тем.

1. Собор заявив про справжню ЄДНІСТЬ православної Церкви і, принаймні, зняв закулісні насмішки католиків, які відверто глузували з нас, як із протестантів. 

2. Собор не дав відповіді на два злободенні питання: новий календар і автокефалія. Проте і те, й інше тепер в активній, практичній площині розробки. І попри відсутности офіційних документів на цю тему - обговорення набуття автокефалії припинило бути табуйованою темою. Головна причина - успіхи Української Православної Церкви Київського Патріархату. 

30 травня 2012 року в Москві від серцевого нападу помер мій 58-річний друг Петро Винничук. Він разом із сином та односельчанами вкотре поїхав туди на заробітки як будівельник. А повернувся з Москви в домовині. Подружили ми 1974 року в Мордовії, де разом відбували кару за «антирадянську діяльність». Я – за поширення українського самвидаву, а Петро – що разом із друзями підніс над Чортковом чотири національні прапори 22 січня 1973 року (того дня року 1918-го Центральна Рада проголосила Україну незалежною державою).

Президент Віктор Ющенко Указом від 18 серпня 2006 року нагородив Петра Винничука і сімох його побратимів орденами „За мужність” І ступеня. Їхні імена викарбувані на пам΄ятній таблиці, освяченій 26 січня 2012 року на приміщенні Чортківського педучилища, де вони теж установили були прапор.

Актуальні матеріали

Дорожники з копами радилися, як убезпечити проїзд дорогами Сумщини

21 вересня, у приміщенні Служби автомобільних доріг в Сумській області, відбулася зустріч вказаного відомства з керівництвом Управління патрульної поліції в місті Суми.

На Сумщині говорили, як розвиватимуть прикордонні території

Про це голова облдержадміністрації Микола КЛОЧКО зазначив під час засідання «круглого столу» «Прикордонні райони на східному кордоні: як стимулювати розвиток?» за участі радників із впровадження регіональної політики в Україні.

Рокировка с сумской плиткой: новая затея власти?

Старую брусчатку, которая ранее устилала центральные улицы города и пешеходные тротуары, перекочевала в частный сектор. При этом и возить далеко не пришлось. Целую кучу б/у плитки обнаружили во дворе по адресу Кооперативная, 3.

У СумДУ відбулося обговорення процесу децентралізації на Сумщині

У Конгрес-Центрі Сумського державного університету відбулася публічна дискусія щодо динаміки децентралізації в Сумській області. Організатор заходу - Центр досліджень регіональної безпеки при СумДУ у співпраці з харківським аналітичним центром “Обсерваторія демократії”.