П'ятниця, 12 серпня 2016 20:55

Задачі реформування громад базового рівня на 2016 рік

Автор
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Формується перша група об'єднаних громад Формується перша група об'єднаних громад Фото: Офіс реформ у Сумській області

Отже, по суті 11 серпня 2016 року у Сумах ми показали перші громади сіл та міст Сумської області, які стали піонерами реформи децентралізації на Сумщині, створюють свої об'єднані територіальні громади, готуються брати на себе нові повноваження і нову відповідальність/нові ресурси. Це виклик для всіх нас.

На сьогоднішній день все чіткіше вимальовується перша група об'єднаних територіальних громад, які восени вже цього року підуть шляхом реформи. Це непростий шлях, але впевнений у цих людей він буде успішним.

Запам'ятайте обличчя цих людей. Вони зараз творять нову історію Сумщини. Не побоялися і взяли на себе відповіальність.

На сьогодні можемо говорити про наступні успішні ініціативи створення об'єднаних територіальних громад у Сумській області:
- Груньска [Охтирський район]
- Дружбинська [Ямпільський район]
- Миколаївська [колишнє Жовтневе Білопільського району]
- Нижньо-Сироватська громада [Сумський район]
- Шалигінська [Глухівський район]
- Річківська [Білопільський район]
- Киріківська [Велико-Писарівський район]
- Миропільська [Краснопільський район]
- Князівська [Путивльський район]
- Боромлянська [Тростянецький район]

Надзвичайно важливо всіляко підтримувати саме енергію громад, які першими визначили свою позицію.

Головна мета реформи місцевого самоврядування, про яку не слід забувати, — організовувати людей навколо місць їхнього проживання, всіляко сприяти їхній спільній діяльності для зміни на краще життя в містах і віддалених селах.

Тому, у серпні 2016 року у Сумах ми започаткували чесний і відкритий діалог, який стане постійним у такому форматі, для обміну думками, планами, небезпеками і страхами, для того, щоб перші лідери децентралізації в Сумській області досягли успіху і стали прикладом для наступної хвилі громад вже в 2017 році.

Лідери зазвичай становлять 5% від загалу, а 10% — це природна частка активних індивідуумів у суспільстві.

З історії та політичної філософії відомо, що якщо 5% членів спільноти здійснять одночасно певну дію, то більшість активно почне її повторювати.

Так проявляється явище автосинхронізації, за якого, наприклад, 5% зляканих птахів здатні підняти на крило всю зграю. Не абсолютизуючи цього явища для територіальних громад, наведемо деякі порівняльні оцінки ходу реформи по країні станом на серпень 2016 року. 

У процесі реформування місцевого самоврядування наразі частка населення в об'єднаних територіальних громадах [ОТГ] становить 3,8% від загальної його чисельності в Україні. Тобто п'ятивідсоткового показника ще не досягнуто.

Хоча в окремих областях його значно перевищено: у Тернопільській і Хмельницькій частка населення в ОТГ становить понад 20%, Чернівецькій — 9, Полтавській — 6,5%. А в Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській, Рівненській областях він трохи більше 4%.

У лідируючих за цим показником областях активне об'єднання громад відбулося на початку реформи, тоді як поступально просовується цей процес, зокрема, у Рівненській області. Загалом сформовано 177 ОТГ [159 — у жовтні 2015 р., ще 10 — у березні, 3 — у квітні 2016-го і 5 - у серпні 2016-го] із загальною кількістю населення 1,5 млн осіб. Займають вони майже 7% площі країни.

Характеристики середньої об'єднаної територіальної громади такі: - об'єднано 5 місцевих рад і 13 населених пунктів; - чисельність населення - 8,8 тис. осіб; - площа - 222 кв. км [тобто 15х15 км].

 

Важливі фінансові стимули для консолідації містами і селищами сільських громад містяться уст. 10 Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад" і постанові Кабінету міністрів України від 16 березня 2016 р. №200 "Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад".

Вони унормовують, що обсяг фінансової підтримки розподіляється між бюджетами об'єднаних територіальних громад пропорційно площі та кількості сільського населення. Очільники реформи заявляють, що підтримуватимуть максимально ті громади, які максимально об'єднали кількість громадян, максимальні площі і, найголовніше, залучили до своїх територій максимальну кількість сільського населення.

Міста і селища активно включилися в консолідацію сільського населення, ініціюючи об'єднувальні процеси.

Із 13 сформованих у 2016 р. об'єднаних територіальних громад уже 62% є міськими і селищними, а з 12 громад, в яких пройшли перші вибори в липні-серпні 2016 року, — половина.

І за "максимізм" була передбачена винагорода.

Досвід показує, що села неохоче приєднуються до міст, побоюючись залишитися на периферії без ресурсів, які концентруватимуться в адміністративному центрі об'єднаних територіальних громад. Ці побоювання, доволі масові нині, беруть початок ще з часу поділу сіл на "центральні садиби" і "бригадні села", "перспективні" і "неперспективні" села.

 

Тож чому б, крім запровадження посади старости, не гарантувати закріплення частки коштів саме за місцевими сільськими громадами в міській і селищній об'єднаній громаді, зокрема і субвенції з держбюджету?

Адже саме вони привносять фінансовий ресурс у об'єднану громаду. Це ж стосується закріплення за місцевими громадами належних їм матеріальних ресурсів і господарської території.

Лише тоді можна стверджувати, що кожній найменшій громаді гарантуватиметься право на самоврядування, а не відбувається централізація врядування і ресурсів у адміністративних центрах новосформованих ОТГ.

На практиці існує такий підхід "район - одна об'єднана громада", коли на базі всього району утворюється одна ОТГ.

 

Часто такий варіант ініціюється районною владою, а також представниками бізнесу, які схиляють людей до нього.

Зокрема, у перспективному плані Сумської області у Кролевецькому, Шосткінському та Лебединському районах має бути створено по одній ОТГ. На мою думку, часто за таких обставин не варто говорити про кращу доступність публічних послуг для сільського населення.

Коли ж район ділиться на кілька новосформованих ОТГ, в які переміщуються центри надання різноманітних послуг, які раніше можна було отримати лише в районному центрі, тоді поліпшення доступності послуг для населення є очевидним. В такому форматі сьогодні йде створення громад в Краснопільському, Білопільському, Глухівському, Охтирському, Ямпільському та Роменському районах Сумської області.

Сумська обласна державна адміністрація і Регіональний офіс реформ в Сумській області сьогодні не декларують жорстке дотримання схваленого Сумською облрадою перспективного плану формування територій громад, тому що це і закон не зобороняє, і важливо усвідомлювати економічні/історичні/ментальні/бізнесові/інфраструктурні основи процесу формування спроможних об'єднаних громад.

 

Колись у Польщі наголошували на чи не найважливішому результаті їхньої реформи — "звільнення громадської енергії поляків".

Безперечно, ми далекі від ситуації, коли "громада старша від держави і закон формалізує, а не створює її" [цитата законодавців Бельгії у ХІХ ст.].

Але компромісні рішення між політикою держави і бажанням громад працювали би на загальну справу виваженого реформування місцевого самоврядування. Бо їм із цим жити. "Вилучіть у громади її силу і незалежність, і ви знайдете в ній лише керованих, але тоді вже не розраховуйте зустріти тут громадян…" [Алексис де Токвіль, "Демократія в Америці"]. 

Сумська ОДА та Сумський офіс реформ продовжують інформаційну кампанію і методологічну підтримку всім громадам, які виявлять бажання першими йти шляхом реформи.

Ще є час. Два-три тижні - до кінця серпня 2016 року, щоб пройти по суті нескладну процедуру об'єднання і створити нові спроможні громади.

Ми готові допомогти всім.

Читати 3004 разів Останнє редагування Вівторок, 16 серпня 2016 01:07
Олександр Хоруженко

Директор Центру досліджень регіональної політики, експерт з комунікаційних стратегій.

Головний редактор медіа-платформи www.sumynews.com [з січня 2009 року].

Координатор Громадянської мережі ОПОРА в Сумській області [2014-2015 рр.].

В 1995-2000 рр. навчався в Сумському державному педагогічному університеті, історичний факультет та факультет іноземних мов.

В 2000-2002 рр. навчався в Ukrainische Freie Universität [Мюнхен, Німеччина].

В 2006 році навчання в Українській школі політичних студій [Київ, Україна] та Summer university of democracy [Рада Європи, Страсбург].

В 2014 році навчався в Visegrad School of Political Studies на базі European Academy of Diplomacy [Варшава, Польща].

В 2000-2004 рр. викладав правничі дисципліни в Сумському державному педагогічному університеті.

В 2004 році працював на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі [ОБСЄ], консультантом в Сумській області в реалізації проекту "Підтримка в подальшому вдосконаленні виборчого процесу в Україні".

В 2005-2006 рр. працював начальником управління з питань внутрішньої політики Сумської обласної державної адміністрації.

Автор і ведучий політичних програм "Agenda" на сайті медіа-платформи SumyNews та "Realpolitik" на телеканалі "Відікон".

Сторінка на facebook.

www.sumynews.com