Олександр Підлісний

Олександр Підлісний

Камери телефонів і фотоапаратів зустрічали його біля дверей сесійної

 зали обласної ради. «Ось вона, слава!», подумав міський голова Конотопа Артем Семеніхін. Одягнений у недешевий костюмчик, він грюкав у двері, вимагаючи, щоб його пустили до зали, голосно кричав, обурюючись на бандитську владу. А потім навіть десь дістав мітлу, мабуть, натякаючи на відомий твір Квітки-Основ’яненка, пов'язаний з Конотопом, чи ще на щось, зрозуміле тільки йому.

Звинувачуючи інших у брудних справах та іграх, мер Конотопа, мабуть, і не згадує сьогодні про зовсім недавнє минуле. Забулося: зала суду міста Києва, нещасні жінки, які зі сльозами на очах розповідали про те, як Семеніхін брав у них кошти і обіцяв вирішити питання з «Київенерго». Забулося?