Неділя, 19 лютого 2017

Герою АТО, ти ж не сталевий!

Автор 
Альона Карпова

Журналіст, письменниця, краєзнавець. Цікавлюся історією та сучасністю Сумщини. Люблю театр і не люблю політику, але інколи вони між собою такі схожі.

Часом і справді думаю, що ти − зі сталі: мужній, рішучий, надійний, завжди готовий кинутися в бій, захищати рідних, рятувати Україну.

Скільки пекельних битв ти пережив − Слов’янськ, Ілловайський котел, Дебальцеве, Донецький аеропорт, Авдіївка… Це лише кілька міст і місць, яким судилося увійти в історію, називатися гарячими точками на карті зони АТО. Але ти ж знаєш, що таких місць більше, значно більше.

Ти ідеш бій і не відаєш, чи залишишся живим, чи побачиш іще бойових побратимів, чи вони побачать тебе. А твої рідні у цей час виглядають листів із фронту. Вони чекають і бояться листоношу, адже не знають, що той принесе − лист від героя чи похоронку…

«Алло, Мамо, тут всі мертві…»

Вона тремтячими руками схопилася за телефон. Він, її син, живий… Він відгукнувся нарешті. Після вчорашнього вечора, коли обірвався зв'язок, не могла знайти собі місця, І ось він нарешті увімкнув телефон. Але у трубці почула істеричний плач: «Мамо, вони всі мертві. Усі мої друзі загинули. Я чудом вижив. Але вони тут, біля мене. Я теж не хочу жити». Мати чула, як ридає  її син і не могла нічого зробити. Їх розділяли кілометри. Довелося взяти трубку, заспокоїти хлопця. Говорили про сонце, яке в той день так яскраво світило, про те, що Джамала перемогла на Євробаченні, а сусід Толік купив нову машину. Головне, щоб він відволікся, щоб не думав про смерть, про страх, про ту війну. Адже у цього воїна вдома маленький синок і він мусить жити.

«П’ю, щоб забутися» 

Ще одна не вигадана історія трапилася з моїми друзями. Вони були прекрасною парою: обоє молоді, красиві, розуміли одне одного з півслова. Одруження їх теж було казковим, та й життя схоже на казку − в обох перспективні роботи, збирали на квартиру, новий автомобіль, планували поїздку в Єгипет. Аж ось повістка. Він не відмовлявся, не тікав за кордон. Вирішив − піде в те АТО. Пішов. Повернувся зовсім іншим: замкнутим, неспокійним. Став випивати. На всі запитання і прохання відповідав: «А що! Я п’ю, щоб забутися! Ти не знаєш, що я там пережив. Я не можу не пити…». На щастя, через рік життя стало приходити до норми. Та й сьогодні його ще мучать кошмари неоголошеної війни. Та про них він не розказує нікому… 

«Я ж не псих! Навіщо мені до «мозгоправа» ходити?» 

На, жаль, таких історій безліч. Лише на Сумщині на обліку зафіксовано майже 9 тисяч демобілізованих учасників АТО. Хтось із них переборовши себе, продовжує нормально жити, а комусь це не вдається: пиятика, сумнівні зв’язки, самогубства − ось що стається із вчорашніми героями. Чомусь у нас не прийнято розповідати про наболіле, наші чоловіки, мабуть, всерйоз вважають себе сталевими. Їх змалечку вчили, що сильна стать не повинна плакати, жалітися, от і живуть вони такі − зовні сильні, а всередині − руїна.

На заході, зокрема, у провідних країнах Європи та Штатах люди звикли відвідувати психолога, розмовляти зі спеціалістом про свої проблеми, вирішувати їх саме таким чином. А у нас на пропозицію сходити на консультацію говорять: «Я ж не псих! Навіщо мені до «мозгоправа» ходити».

Натомість вітчизняна статистика лякає. Згідно із нею, близько 28% демобілізованих учасників АТО схильні до посттравматичних стресових розладів, 3,5% осіб, котрі повернулися із пекельного Сходу, вже мають психіатричні розлади і потребують серйозного медикаментозного лікування.

Та, на жаль, в нашій області, як і по всій Україні, за допомогою звертаються одиниці. Решта навіть не визнає свої проблеми, тому не бажає відвідувати консультації чи реабілітацію.  Залишається сподіватися на рідних і друзів, які не будуть байдужими до проблем вчорашнього воїна і переконають його звернутися до психолога. 

Учасники АТО із Сумщини мають право і повинні отримувати психологічну допомогу 

Якщо ми ранимо, скажімо, палець, то першим рефлексом, у більшості буде намагання зупинити кровотечу, болить голова − ми п’ємо знеболювальне. А душевний біль чомусь багато із нас лікувати не може. Але, на відміну від врізаного пальця, саме цей біль і псує життя. Тому його потрібно вчасно усунути. З цим погоджуються і волонтерські організації, які в нашій області пропонують свою допомогу.

Зокрема, як розповів на засіданні координаційної ради учасників АТО представник громадської організації «Громадський фонд «Суми» Вадим Дубодєлов, уже сьогодні учасники АТО зможуть отримати консультації психолога щовівторка в Інформаційному центрі бійців АТО, що знаходиться за адресою м. Суми, пл. Незалежності, 3 (другий поверх обласного центру зайнятості). Співпрацює громадська організація і з Сумським обласним психоневрологічним диспансером, там створений окремий пункт прийому бійців АТО.

Крім того, соціально-психологічна реабілітація українських воїнів проводиться в санаторно-курортних закладах, де вони мають можливість оздоровлюватися. Крім того, в області розробляється пілотний проект «Надання послуг психологічної реабілітації учасникам АТО демобілізованим та членам їх сімей». У рамках проекту практичні психологи безкоштовно надаватимуть реабілітаційну допомогу бійцям АТО. Його організатори розраховують, що вони будуть «вести» кожного окремого бійця доти, доки ці консультації й допомога будуть йому потрібні.

Тож, шановний герою антитерористичної операції, ти справді не сталевий! Бережи себе! Бережи своїх рідних. Адже саме вони − це найдорожче, що є в кожного із нас.

Актуальні матеріали

На Сумщину з’їхалися нардепи

В області проходить виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Розпочали депутати своє знайомство із Сумщиною із огляду місцевих об’єктів спортивної інфраструктури.

Техника Нацгвардии в Шостке теперь готова к обороне

В воинской части 3022 прошел строевой смотр и II этап технического контроля техники, которая ежедневно привлекается к выполнению служебных задач, сообщает сайт Национальной гвардии Украины.

Сумщина підписала меморандум про взаєморозуміння із Альянсом міст шовкового шляху

Важливий документ підписав голова облдержадміністрації Микола КЛОЧКО під час Другого українського форуму Шовкового шляху, що проходить у Києві.

Сумщину відвідала делегація республіки Білорусь

Голова облдержадміністрації Микола КЛОЧКО зустрівся із заступником Міністра архітектури та будівництва Республіки Білорусь Олександром СИДОРОВИМ. Сторони обговорили можливості співпраці в галузі будівництва та обміну досвідом.