Субота, 09 червня 2012

Забить или не забить – вот в чем вопрос!

Автор 
Геннадій Мінаєв

26 березня 2006 р. - 25 лютого 2014 р. - Сумський міський голова.

Експерт Центру досліджень регіональної політики з політичних питань.

Позапартійний. Одружений, має дорослого сина.

З 1993 року працював у комерційних структурах, зокрема, інженером-програмістом у малому підприємстві "Данко" та у науково-виробничому ТОВ "Нафтогазтехнологія".

У 1994-1998 роках обіймав посаду заступника директора науково-виробничого ТОВ "Комп’ютерні інформаційні технології" (НВТ КІТ Лтд.). Виступаючи одним із засновників зазначеного підприємства, очолював його на посаді директора із 1998 по вересень 2005 року.

Активний учасник Помаранчевої революції. З травня 2005 року очолював Раду Сумського обласного об’єднання громадян Громадська ініціатива "Нічний Дозор". А у жовтні 2005 року став головою правління цього об’єднання.

Голова Сумського регіонального відділення Асоціації міст та громад України (травень 2006 р. - лютий 2013 р.)

Добрый день сумскому интернет-сообществу и не только :-)

Только что получил по е-мэйл такое письмо. Нельзя сказать, что сильно огорчился, потому как это уже не 2006-2007 год – видно стал «морально толстокожим» :-(, но раздосадован был точно. И думаю теперь – что же ответить?

Итак...

***

Добрый день!

Меня зовут Татьяна Тим**на. 

Я жительница города, головою которого Вы являетесь. Хочу выразить крайнее недовольство качеством тротуарных дорог по направлению к центральной городской больнице от центрального кладбища. Грязь! И болото! Это же центральная больница города, а к ней люди пройти не могут! Я лично была свидетельницей того, как на грязи поскользнулась беременная женщина!

Вы перерыли всю улицу 20 лет Победы, дорогу сделали мягко сказать условно, а тротуары оставили в послевоенном состоянии! Да хоть раз, возьмите и пройдитесь по улице в дождливый период. Не проедьте на служебном авто, а пройдите! Уверенна, раз вы находите время на комментарии в facebook, то Вы найдете время на то, чтобы уделить свое внимание данной проблеме. По улице невозможно пройти здоровому человеку, я уже не говорю о людях с травмами.

Надеюсь, что Вы не зря занимаете столь ответственный пост и сделаете все возможное, чтобы люди могли жить в нормальном городе, а не отстойнике.

С уважением, Татьяна Тим**на.

***

Ну что сказать?

1. Как объяснить Татьяне, что я все вижу и знаю? И мне не нужно ни ездить туда, ни ходить! Как объяснить – вот этого не знаю... :( 

Лирическое отступление. Более того, могу сказать, что я все вижу и знаю все городские проблемы, а не только ул. 20 лет Победы. Все! Буквально все проблемы нашего города – должность у меня такая. А этих проблем сотни и сотни, если не тысячи! Больших и малых, важных и очень важных. Но мало знать проблемы – надо знать их пути решения. Я знаю и это. Могу в онлайн-режиме ответить по решению любых проблем в городе – концептуальных и локальных. Подробно по любой из них могу описать и саму проблему, и то каким образом и когда она появилась, и как ее решать. Единственное с чем у меня возникнуть трудности, так это со сроками решения проблем. Сроки упираются в финансы. Мой последний «плач Ярославны» о финансах Вы можете прочитать в данной заметке.

В приведенном тексте есть интересная ссылка. Стоит почитать. А вот из последней ссылки кое-что перенесу сюда. Я о цифрах: 2007г. – 100/400 млн. грн. и 2011г. – 50/800 млн. грн.:

– Чи можна побудувати комунальний рай в окремо взятому місті?

– Повторюся, ще 5-7 років бездіяльності на законодавчому рівні і почнуть, борони Боже, руйнуватися багатоповерхові будинки. Потрібні принципові зміни: законодавчі, фінансові, ментальні. Треба приймати новий Житловий Кодекс, піднімати тарифи. Якщо газ реально коштує 500 доларів, усі мають платити цю ціну за винятком малозабезпечених. Якщо реальна зарплата повинна бути тисячу доларів – вона повинна бути такою, і обов’язково закладатися як складова тарифу.

У сфері ЖКГ найчастіше перетинаються повноваження держави та місцевої влади. У місцевого самоврядування повинні бути важелі впливу на ситуацію. Ми можемо самі встановлювати тарифи. Нещодавно Прем’єр-міністр України Микола Азаров дорікнув мені в тому, що ти, мовляв, встановлюєш тарифи, не піклуючись про те, як держава буде платити субсидії. Я розумію, що ситуація непроста... Трохи цифр. У минулому році на території міста Суми зібрано 1,5 млрд. грн. різних податків і зборів. Міський бюджет – 750 млн. грн. Половина. У всьому світі на місцях залишається 2/3 або ж 3/4 податків. У той же час у Суми з держбюджету прийшло 60 млн. грн. субвенції на погашення житлово-комунальних субсидій для малозабезпечених городян. Якби у мене був бюджет 1 млрд. грн. (2/3 податків), то я б нічого не просив, і ці 60 млн. грн. субсидій міг би заплатити з міського бюджету. Ось у чому корінь проблеми! У 2007 році бюджет Сум становив 400 млн. грн. – 100 млн. грн. розподілялися на програми розвитку та місцеву комуналку, а 300 млн. грн. йшли транзитом на соціалку і захищені статті. У 2011 році бюджет майже 800 млн. грн., а на розвиток усього 50 млн. грн. Про що можна говорити?

Територіям необхідна фінансова самостійність, інакше вони не зацікавлені ефективно працювати. Формули Мінфіну єдині для всієї Україні, але хтось збирає податків більше, хтось менше. Чому території, де працюють ефективніше, в результаті, з цього нічого не мають?

Не виключено, що виникне й різниця в соціальних стандартах між різними регіонами. Нічого страшного: Нижня Саксонія живе краще від Пруссії і навіть від Берліна, а Каліфорнія багатша за Айову.

Но вернемся к проблемам. Порой сам себе удивляюсь – как в моей дурной башке содержится столько информации? Может потому, что «надорванный» – все шесть с лишним лет пытался во все проблемы вникнуть, разобраться, найти решения. За исключением медицины, образования и социальной защиты – не мое это, не органов местного самоуправления. Государственные это проблемы, а все остальные мои – от тротуаров до канализации. В общем, удивляюсь... Может забить? Не забыть, а именно забить? Забить или не забить – вот в чем вопрос! © Г.Минаев.

2. Как объяснить Татьяне, что мы еще не делали дорогу от ЦГБ до центрального кладбища? Из текста «... дорогу сделали мягко сказать условно ...». Да, условно! Мы просто «забили» там ямы, а по идее вообще нужно было закрыть эту дорогу на реконструкцию.

3. Как объяснить Татьяне, что я не имею право там делать какие-либо «временные» тротуары? Есть проект реконструкции дороги по ул. 20 лет Победы. И мы его реализуем потихоньку за средства громады города – без какой-либо финансовой помощи от государства. Я не могу сделать тротуары, не сделав дорогу! Чисто технологически это должно делаться одновременно. «Временные» тротуары – сие будет нецелевое использование бюджетных средств. Т.е., прямая дорога, «как по Бродвею», в тюрьму мне, Шилову В.В. (начальник УКСа горисполкома, заказчик и распорядитель средств) и Вегере А.А. (директор КП «Дорремстрой» горсовета, генподрядчик). Во, какие дела...

4. Ну, и последнее. Может мне нужно дать команду своему внештатному помощнику Стасу Камаеву чтобы он умерил активность в фейсбуке под моим аккаунтом. Есть у него такое право. И делает он это с моего ведома достаточно много и часто. Как я теперь понимаю, мой фейсбук сильно раздражает народ! Радуйся, Стас! Тебе, возможно, больше не придется комментировать и «постить» картинки & тексты от моего имени. Это было, конечно же, не просто, и ответственно. Спасибо. Но у народа складывается мнение, что я только и делаю, что в фейсбуке сижу. Во, какие дела... Забить!

С уважением, Геннадий Минаев.

P.S. О путепроводе по ул. 20 лет Победы – несколько фотографий 2009 года. 

Забить или не забить – вот в чем вопрос! Забить или не забить – вот в чем вопрос! Забить или не забить – вот в чем вопрос!

 

Забить или не забить – вот в чем вопрос! Забить или не забить – вот в чем вопрос!

 

Забить или не забить – вот в чем вопрос! Забить или не забить – вот в чем вопрос! Забить или не забить – вот в чем вопрос!


Ах, как хочется быстрее «дойти» ремонтно-строительными работами от ул. Федько до ул. Кирова! А вот тут не забить! А добить! 

И еще. Ах, как хочется вернуться... туда, где, как минимум, нет зависти и злости...

***

Ах, как хочется вернуться,
Ах, как хочется ворваться в городок.
На нашу улицу в три дома,
Где все просто и знакомо, на денек.

Где без спроса ходят в гости,
Где нет зависти и злости.
Милый дом,
Где рождение справляют
И навеки провожают всем двором.

Время, время кружат снега,
И разъехались соседи, кто куда.
И когда дома сносили,
Мы с тобой, мой друг, шутили:
Не беда.

Раз в году письмо скупое,
Поздравленье с рождеством
И долгих лет.
Ровно восемь диких строчек
И другой какой-то почерк,
Все, привет.

Лишь во сне приходят лица,
Не узнать и половины,
Ярок свет.
Год прошел, почтовый ящик
Открываю – две газеты.
Писем нет.

---
Городок (Ах, как хочется вернуться). 
Copyright © 1992. Все права защищены.
Автор музыки – Юрий Варум.
Автор слов – Кирилл Крастошевский.
Вокальное исполнение – Анжелика Варум.

Актуальні матеріали

Сумчани просять у міської влади пустити комунальний автобус «Героїв Крут — Прокоф’єва — Аеропорт»

Отримала відповідь міської влади електронна петиція сумчанки Вікторії Коновалової «Пустити комунальний автобус (маршрутне таксі) Героїв Крут — Прокоф’єва — Аеропорт».

Заступник прокурора Сумщини Маслюк не з`явився в суд

Сьогодні, 20 серпня, у Зарічному райсуді Сум відбулося засідання за обвинуваченням заступника прокурора Сумщини Сергія Маслюка у використанні завідомо підробленого листка непрацездатності.

На Сумщині радикали планували підірвати боєприпаси та вибухівку під час масових акцій, - СБУ

Служба безпеки України відзвітувала про затримання на Сумщині учасника радикального молодіжного угруповання, який разом зі спільниками планував підірвати боєприпаси та вибухівку у місцях масового скупчення людей.

Т.в.о. голови Сумської ОДА розпочала політичні ігри?

Сьогодні, 19 липня, т.в.о. Сумської ОДА Ірина Купрейчик звернулася до депутатів обласної ради з пропозицією негайного скликання позачергової сесії Сумської ОР задля нагального вирішення питання жахливого становища Сумського онкологічного диспансеру.  Та вирішення проблем закладу розпочали значно раніше, адже робота з…

У Сумській області 23 тисячі боржників отримали попередження про припинення газопостачання

Станом на 1 серпня поточного року заборгованість побутових клієнтів перед "Сумигаз Збут" складає 437 млн грн. Майже 12 тис. споживачів природного газу мають сплатити за послуги газопостачання понад 1 тис. грн. Рекордним є борг у розмірі 155 тис. грн.

Яку об`єднану громаду Сумщини визнали найспортивнішою?

17 серпня на спортивному комплексі СНАУ СТО ВФСТ «Колос» були проведені фінальні змагання в залік обласної культурно-спортивного свята «Краща спортивна громада Сумщини 2019» серед збірних команд територіальних громад.