Неділя, 24 листопада 2019

(Не) забута історія : Спадок родини Харитоненків

Автор 

«Любіть місто Суми так, як люблю я»

Іван Герасимович Харитоненко

У ХХІ сторіччі, після пожежі в Нотр-Дам де Парі у Франції 15 квітня 2019 року наступного дня меценати, жителі Парижа й інших куточків усього світу зібрали близько 600 мільйонів євро на реконструкцію. Міська влада Парижа заявила про виділення 50 мільйонів євро. Чому ж архітектурна спадщина України не охороняється законом на відповідному рівні й не виділяються на це кошти? Та чому вклад однієї з найвідоміших родин цукрозаводчиків Харитоненків не оберігається нинішньою владою?

Будівлі Головної контори фірми Харитоненка

Оминаючи пам’ятник радянській епосі, так званий молодіжний центр «Романтика», зроблений у кращих традиціях совкової архітектури, який не забарилась відновлювали сучасна влада Сум (вже виділено з міського бюджету більше 21 мільйона гривень, а загалом потрібно майже 32 мільйона), прямуємо до історично важливої вулиці нашого міста – вулиці Троїцької. На її початку розташувались величні маєтки Головної контори фірми І.Г. Харитоненка, побудовані у кінці ХІХ – на початку ХХ століття, котрі сумчани мають змогу спостерігати щодня, адже споруди знаходяться майже біля центральної площі міста.

 контр

Та стан тамтешньої архітектури вже давно далекий від ідеалу: замість ошатних залів - обшарпані стіни, вікна є не усюди, а на паркані, який «захищає» маєток від посягань, «красуються автографи місцевих художників».

контора

Спочатку будівля була одноповерховою, а у 1913 році добудували другий. Надбудову третього поверху здійснили вже у ХХІ столітті.

Раніше був тут і санаторій імені Косіора, під час Другої Світової Війни – шпиталь, після цього тут функціонувала Сумська районна лікарня, яка припинила своє існування на початку цього століття.

Саме ця пам’ятка архітектури навела мене на думку про те, що наша історія гине через те, що хтось не знаходить грошей чи можливостей на їх збереження та відновлення. В інших країнах, зокрема в Німеччині, існують закони, які зобов’язують керівні органи 16 федеративних земель опікуватись про історичну спадщину. В Україні також є Закон «Про охорону культурної спадщини», який вказує на уповноважених органів охорони культурної спадщини та регулює їх діяльність у цій сфері. У ньому існує пункт, який відноситься до спектру повноважень виконавчої влади міст, районів, сіл: «забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження». Але, як бачимо, будівлі руйнуються, а виконавчі органи так і не забезпечують збереження культурної спадщини і головною причиною цього називають відсутність коштів.

У стінах цієї будівлі міг розташуватися краєзнавчий, етнографічний музей, або художня галерея, в якій молоді митці Сум могли ділитися творчістю з митцями, або міський РАЦС, де народжувались нові сім’ї сумчан, котрі люблять Суми так само як любив їх Харитоненко (таку думку підтримували сумчани у коментарях на сторінці у Facebook). Навіть просто відреставрована садиба з моделюванням інтер’єрів ХІХ сторіччя змогла б розвинути туристичний потенціал міста та дала б друге життя такій важливій споруді міста Суми.

Костьол Благовіщення Пресвятої Діви Марії

костьол

 

Побудували костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії у 1901 році. За час існування у будівлі був і склад, і 8 років функціонував Сумський обласний краєзнавчий музей, який відкрили після Другої Світової Війни. Пізніше тут розташовувалась спортивна зала Сумського педагогічного інституту, який потім перейшов до власності середньої школи № 8. Рішенням Сумського обласного виконавчого комітету від 22.02.1984 № 45 будівлю визнано місцевою пам’яткою архітектури.На цукрових заводах Харитоненка працювало багато іноземців, німців та поляків, переважна більшість яких були католиками. У 1890 році Павло Харитоненко клопотався перед земство про будівництво костьолу, адже католицького храму у Сумах на той час не було.

Зараз костьол діючий. У підвальному приміщенні щороку розташовується одна з локацій міського фестивалю «Ніч музеїв». У 2019 році в її рамках відбулась перша персональна виставка Артура Гармідера, який у своїх роботах використовував досвід художників поп-арту. Це була єдина моя зустріч з костьолом, точніше з його підвальним приміщенням. Пам’ятка архітектури безсумнівно є окрасою нашого міста та додає свою родзинку вулиці Троїцькій.

Свято-Троїцький собор

церква

 

 

Одна із найулюбленіших локацій сумських фотографів, яка розташувалась вище по вулиці – величний Троїцький собор. У п’ятницю та суботу зустріти тут молодят дуже великі шанси.

Пів мільйона рублів на початку минулого сторіччя витратив Павло Харитоненко, пам’ятна табличка якому висить зліва від центрального входу. Під кінець ХІХ сторіччя будівля Троїцької церкви не вміщувала всіх вірян, тому меценат запропонував духовному відомству власним коштом добудувати храм, взявши за взірець Ісакіївський собор та Троїцьку церкву у Петербурзі. Будівництво тривало з 1901 року по 1914 рік.

Постановою Ради Міністрів України від 06.09.1979 № 442 Свято-Троїцький собор визнано пам’яткою архітектури національного значення. Зараз собор вражає своєю величчю, зачаровує витонченістю й у той самий момент масивністю й потребує зовнішнього косметичного ремонту. Але її красою можна насолоджуватись годинами – рекомендую краєзнавчу прогулянку кожному сумчанину у вихідний день для отримання справжньої естетичної насолоди!

 

 

 

Дитяча лікарня Святої Зінаїди

дитлік

Історія цієї будівлі пов’язана з величезним людським горем – втрати власної дитини Павлом та Вірою Харитоненко. Одну з найперших та найсучасніших на той час дитячих лікарень у Російській імперії побудував у 1896 році, через 7 років після смерті доньки Зінаїди Павло Іванович. За офіційною версією дитина померла 7 травня 1889 року від дифтерії. Але існує й інша версія, за якою дівчинка випадково втопилася в фонтані, який знаходився біля будинку Харитоненків. Ця версія немає історичного обґрунтування, лише перекази сучасників родини, які вважали, що одна з найвідоміших родин Сум підкупила лікаря, який реєстрував  смерть дворічної Зінаїди. Та як там не було, саме після смерті дитини Павло взявся виконувати волю батька, який у своєму заповіті завідав: «По мірі сил і можливостей, якщо мені особисто не вдасться влаштувати, покладаю на мого сина: … влаштувати в м. Суми дитячу лікарню на двадцять ліжок з усіма зручностями і забезпечити капіталом в 30 тисяч рублів, вносячи такої в Сумську міську Думу».

Про те, що раніше тут була дитяча лікарня говорить вимощений напис «Детская больница» над входом у будівлю, у якій за радянської доби була районна лікарня, на початку цього століття там розташувалось управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації (зараз тимчасово воно переїхало на вулицю Першотравневу, доки будівлю не відремонтують).

На фото також можна побачити табличку з QR-кодом, який встановили в рамках проекту «Відвідайте Суми» біля 47 пам’яток архітектури в місті Суми. Зчитуючи код смартфоном невдовзі сумчани та гості міста зможуть дивитись віртуальний тур на своїх гаджетах й дізнаватись цікавинки про історично важливі будівлі Сум. Про ідею проекту та її втілення мені вдалося поспілкуватися з начальником відділу маркетингу, промоції та туризму управління стратегічного розвитку міста СМР, депутатом міської ради Володимиром Никоненко.

- Пане Володимире! Розкажіть, будь ласка, детальніше про проект: яка головна ідея табличок встановлених біля пам’яток архітектури?

- Ідея цих табличок була в тому, щоб туристи та громадяни міста знали більше про пам’ятки архітектури. На сайті «Відвідайте Суми!» (https://visit.sumy.ua/) є аудіогід, але ним мало хто користувався. Тому, з’явилася така ідея створити віртуального гіда з технологією доповнення реальності, щоб кожен бажаючий зміг пройти екскурсію містом разом з Іваном Герасимовичем Харитоненко.

- Який саме механізм роботи з ними: це просто зчитування QR-кодів, чи це спеціальний мобільний додаток?

- Механізм роботи досить легкий: є табличка з QR-кодом, який треба відсканувати, після чого тебе перенаправляє в Google Play чи Apple Store, у якому потрібно завантажити мобільний додаток «Ulab AR», котрий був розроблений Сумським державним університетом; після цього треба в нього зайти та повторно відсканувати QR-код вже мобільному додатку – завантажуємо контент для віртуального гіда та переглядаємо віртуальний тур. Загалом, все дуже просто!

- Хто був ініціатором ідеї?

- Це була спільна ідея відділу маркетингу, промоції та туризму управління стратегічного розвитку міста Сумської міської ради.

- Чи працює вже дана функція?

- Зараз проект працює у тестовому режимі. Якщо провести усі вищезазначені дії (сканування, завантаження і т.д.) з’явиться презентаційне відео міста Суми і буде напис про те, що незабаром відкриття віртуального гіду.

- Скільки знадобилось часу для втілення ідеї в реальність?

- Договір був підписаний у середині серпня. Тобто, знадобилося трішки більше, ніж три місяці. 26 листопада відбудеться презентація проекту в Агенції промоції о 11 годині для журналістів.

- Скільки коштував проект?

- Цей проект був втілений завдяки співпраці та співфінансуванню Сумськї міської ради та Сумського державного університету. Міська рада виділила частину грошей – 70 тисяч гривень, частину СумДУ. Також, вони надали розробників, одним з яких був Юрій Зубань, й виконували інші роботи пов’язані з організацією проекту.

Такі проекти дійсно є дуже важливими для підвищення туристичної привабливості Сум і дуже круто, що підіймаються питання вивчення історії. Чекаємо на презентацію проекту та його запуск, адже хто не знає своєї історії не має й майбутнього!

Садиба Харитоненків (Кияницький палац)

Ця споруда знаходиться за 30 кілометрів від обласного центру та має й іншу назву: крім Садиби Харитоненків її ще йменують Палацом Ліщинських, через те, що після смерті Івана Харитоненка за заповітом він перейшов у власність племінниці Марії Матвіївні Ліщинській. Разом із маєтком вона отримала і великий цукровий завод – перший з великих буряко-цукрових заводів Харитоненка. Іван Харитоненко в 1866 році викупив землі на околиці тодішнього хутора і у 1890 році тут побудували чудовий палац, довкола якого висадили неймовірної краси сад.

киян пал 

Гуляючи територією теплим осіннім днем сам ніби переносишся в ті часи, коли вельможні пані та панове у розкішних сукнях й фраках приїжджали в гості до відомого цукрозаводчика і разом з ним крокували тими ж стежками, якими щодня тепер гуляють десятки туристів.

к1

Зараз пам’ятка архітектури перебуває у власності Сумського національного аграрного університету. Раніше, у радянські часи після приватизації, тут розташовувалась туристична база. У 2018 році архітектори Сум працювали над проєктом збереження та реставрації пам’ятки архітектури, після втілення якого тут планували відкрити культурно-просвітницький центр мистецтв.

кинп

На даний час будівля огороджена парканом, а реставраційні роботи так і не розпочались – вона руйнується і деякі її елементи у аварійному стані. На інформаційному стенді перед головною будівлею зазначено, що відновлення комплексу має завершитись у 2021 році. Сподіваємось, що через декілька років ми спостерігатимемо відремонтовану садибу, яка матиме важливе значення для майбутніх поколінь для вивчення своєї історії.

Дитячий притулок імені Наталії Миколаївни з училищем для дівчаток(гінекологічне відділення)

З цією пам’яткою архітектури у мене своя особиста історія. Декілька років тому, саме наприкінці осені я прожила у цій будівлі майже два тижні. Перші враження коли підходиш навіть зараз до порогу гінекологічного відділення Сумського клінічного пологового будинку Пресвятої Діви Марії неоднозначні: здалеку ти бачиш гарну будівлю явно не нашої епохи у кращих традиціях модерну, але підходячи ближче ти жахаєшся від стану входу в нього (сходинки у напівживому стані, по яких взимку й ходити страшно, а тим більш вагітним жінкам, обшарпана фарба). І це лише вхід в будівлю, в котрій постійно лежать на збереженні сумчанки, майбутні матері.

вх

Коли заходиш в середину одразу відчувається відгук минулих епох: білі широкі сходи, високі кімнати. Заходячи в палату (а вона чимала) можна зловити себе на думці, що у далекому минулому тут справляли бали.

Усе можливо, адже занурюючись в історію можна дізнатися про те, що у 1888 році особисту садибу дружина Івана Харитоненка Наталія Максимівна, яка знаходиться на сучасній Троїцькій, 20, віддала під дитячий притулок Відомства установ Імператриці Марії для дівчат-сиріт й до кінця свого життя опікувалась ним. У притулок потрапляли дівчата-сироти та ті, котрі втратили годувальника. Дуже показово, що у той час у Сумах вже був такий притулок, які й зараз розповсюджені у багатьох цивілізованих країнах.

У 1904 році опікуватись притулком почала Віра Андріївна Харитоненко, яка відкрила ще й дівоче училище. Випускниці отримували одноразову грошову допомогу, професію (багато з них стали вчителями й гувернантками), а деяких з них видавали заміж за робітників підприємств Харитоненка.

двм

Коли я востаннє була в цій будівлі, то вона потребувала нагального ремонту (особливо приміщення вбиральні під сходами на першому поверсі). Зараз, на жаль, ситуація не змінилась: головну будівлю пологового будинку ремонтують, а на стару (побудовану меценатом-цукрозаводчиком) не вистачає коштів.

Класична (Олександрівська) гімназія

76607521 544550179700531 4744923939833118720 n

Один з найуспішніших навчальних закладів Сум, який вже 146 років виховує та відкриває дорогу в життя відомим літературознавцям, критикам, лікарям, художникам, вченим, діячам культури та представникам влади різних рівнів.

Історія класичної гімназії почалась у 1873 році, учні якої вивчали декілька мов (російську, латину, німецьку, французьку, грецьку), логіку, історію, георгафію, математику, фізику, чистописання, малювання, креслення та інші предмети. Учні, які закінчили гімназію з золотою, або ж срібною медаллю, отримували чиновничий чин першого класу відразу після вступу на держану службу.

За ініціативою депутата Сумської міської ради Володимира Чепіка у 2017 році гімназію переіменували в класичну, хоча до цього вона носила назву Олександрівської (на честь імператора Олександра ІІ).

У радянські часи будівля належала Сумському педагогічному інституту (спортзал якої був у костьолі).

У одноповерховій будівлі в ті часи була шкільна їдальня, а пізніше там проводили уроки праці. окр1

А у двоповерховій червоній цегляній будівлі навчалися студенти фізико-математичного факультету пед. інституту. За імперських часів тут розташовувався пансіон для учнів з інших регіонів розрахований на 40 осіб.

75550321 2497598870480067 3978453039785705472 n

 

 

Загалом, це не весь перелік архітектурної спадщини родини  Харитоненків. Будівництву завдяки меценатству Івана та Павла  Харитоненків завдячує і кадетський корпус (розрахований на 500 чоловік), й інші пам’ятки архітектури, розташовані не лише на теренах Сумської області, а і у Харківській, Московській області та в інших куточках тодішньої Російської імперії.

У такі складні часи для нашої країни, у часи неоголошеної війни на її сході, ми маємо цінувати те, що історично наше, що ідентифікує наше минуле та дає шанс на майбутнє. Кожен народ повинен дбати про історичні надбання: як і в духовному плані, так і в матеріальному. Будуючи сотні нових будинків, ми не повинні забувати про історичну спадщину нашого народу, про підтримку її в належному стані та недопущені її знищення. Кожен з нас відповідальний за збереження культурних надбань!

 

Актуальні матеріали

«Придбай ялинку у горщику – зроби своє оточення кращим»: сумчан запрошують долучитись до акції

Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства пропонує жителям Сумщини долучитися до цікавої новорічної акції «Придбай ялинку у горщику – зроби своє оточення кращим».

«Придбай ялинку у горщику – зроби своє оточення кращим»: сумчан запрошують долучитись до акції

Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства пропонує жителям Сумщини долучитися до цікавої новорічної акції «Придбай ялинку у горщику – зроби своє оточення кращим».

Голова обласної ради відзначив переможців обласного конкурсу журналістських робіт

Другий рік поспіль Сумська обласна рада проводить конкурс журналістських робіт «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади». Він проходить у чотирьох номінаціях: телебачення, радіо, друковані ЗМІ та он-лайн публікації, і має на меті підвищення обізнаності населення Сумської області про переваги…

Новий тариф "Сумитеплоенерго" для населення Сумщини почне діяти з нового року

Нова ціна послуги для споживачів підприємства почне діяти з 1 січня 2020 року. Для початку тариф має затвердити НКРЕКП. Станеться це після того, як товариство збере зауваження від громадян, пише UA:СУМИ.

«Архітектура, яка помирає»: Чому у Сумах не турбуються про відновлення архітектурної спадщини?

Перерізання стрічок на «урочистостях» з нагоди ремонту шести вікон і дванадцяти балконних дверей у дитячому садку села Айкино, що в Росії, або не менш помпезна презентація ремонту шкільного туалету в Новицькому НВК на Івано-Франківщині, – традиція Радянського Союзу, яка укорінилась…

Петро і Марина Порошенко відкрили новорічну ялинку у зимовому містечку ROSHEN Winter Village

Цього року вперше на території Київської кондитерської фабрики Рошен відкрились зимовий ярмарок та ковзанка. Петро і Марина Порошенко побували на церемонії офіційного відкриття новорічної ялинки та поспілкувались із дітьми на новенькій ковзанці, яка вже зустріла перших відвідувачів.  Разом із киянами…