Середа, 22 листопада 2017

Вона знає, що таке війна!

Автор 
Альона Карпова

Журналіст, письменниця, краєзнавець. Цікавлюся історією та сучасністю Сумщини. Люблю театр і не люблю політику, але інколи вони між собою такі схожі.

Я добре розуміла, коли збиралася на презентацію проекту «Ми живі», куди йду. Переді мною лежав прес-реліз, де розповідалося про виставку фотографій, створених підлітками із окупованих Марїнки та Красногорівки, а на комп’ютері «висіла» папка зі світлинами з виставки. Я знала, що буде надзвичайно важко стримати сльози від побаченого. Але з виставки я прийшла, занотувавши в записнику і в серці історію юної дівчинки у червоній сукні. Плакати хотілося не від перегляду фото, а від розповідей однієї з авторок світлин, яка достеменно, із власного досвіду, знає, що таке війна.

Вона точно пам’ятає ту дату − 13 липня 2014 року і навіть час − 15:20, коли її життя перекроїли на «до» і «після». Все, що було до − безтурботне дитинство в місті Красногорівка на Донеччині, все, що після, вона може назвати жахливим недитячим словом «війна».

Чотирнадцятирічна Анастасія Трофимчук навчається у 8 класі. Дівчина займається музикою, грає на багатьох музичних інструментах, співає. А ще займається створенням фільмів. У неї їх уже два − про життя, про самотність, про тих, хто йде за своєю мрією і отримує бажане. А у вільний час вона фотографує − людей, їх емоції, переживання і рідне місто, яке вже ніколи не стане таким сонячним і привітним, як це було до липня 2014-го.

«Нині наше місто в окупації. Передати словами це просто неможливо. Страх відчай, безвихідь, − розповідає наша героїня. − Особливо були жахливими перші дні, коли ми не розуміли, що саме відбувається. Знаєте, коли десь там все тільки розпочиналося, ми довгий час думали, що нас ця біда не торкнеться. Хоча й готували підвал, так, про всяк випадок. І війна нас не оминула, на жаль».

У Анастасії немає батька. Мама виховує її та трьох менших братиків сама. І для дівчинки сьогодні найстрашніше − втратити сім’ю.

«На початку воєнних подій до нас прийшла тітка і мій двоюрідний брат. Адже до них в перші ж дні окупації потрапив снаряд у дім. Ми сиділи  у підвалі, тремтіли, і мій меншенький брат, якому чотири роки, запитав: «Мамо, нас всіх уб’ють? Ми всі загинемо?», − продовжила дівчина в червоній сукні. − І мама розуміла, що коли вона втратить надію, то і ми її втратимо. І вона крізь сльози, але твердо говорила нам: «Ні, ми будемо жити!».

 І з цією надією родина живе вже четвертий рік. Півроку тому один зі снарядів упав буквально за 1 метр від будинку. Решта − потрапили в сусідні помешкання, цеглу «порозкидало» аж до них на подвір’я. Слава Богу, що вони залишились живими.

«Ми звикли до війни, хоч це і неможливо. Я боюся найбільше не за своє життя, а за свою сім’ю, за маму, але надію на мир не втрачаю. Бо знаю, що разом із нею втрачу себе − не може стримати сльози Анастасія. − У нас у місті багато дітей. І саме вони сьогодні несуть надію − на мир, спокій, на життя без страху і осколків снарядів».

Чому дівчинка взяла участь у виставці? Та тому, щоб показати всій УКРАЇНІ, що в зоні АТО вирує життя, що діти навчаються навіть у зруйнованих школах, що вони понад усе на світі мріють не про дорогі гаджети чи цікаві поїздки, а про мир у рідній Красногорівці.

«Щоб створити ці фото, ми разом із професійним фотографом були у приміщенні зруйнованої війною школи і вчилися фотографувати, − додала вона. − Наша мета довести всім − від заходу і до сходу, що МИ ЖИВІ!!!».

Альона КАРПОВА

Актуальні матеріали

Вместо декабрьской вьюги сумчан будет поливать дождем

По прогнозу Укргидрометцентра, 18 декабря в Сумской области сложные погодные условия: дождь и снег, местами сильные осадки, налипание мокрого снега, гололед, на дорогах гололедица, метели.

Сумчане готовятся дать бой «Сумыгазу» – пряча газовые вентили за металлической решеткой

В то время, как одни сумчане перекрывают дороги, блокируя движения общественного транспорта, ложатся под колеса автомобилей «Сумыгаза», другие сумчане более рационально подходят к противостоянию с «Сумыгазом», устанавливая вот такие металлические ограждения возле газовых вентилей. В данном случае речь идет о…

Семенихин хочет расследовать «преступление», в котором сам поучаствовал

Мэр Конотопа Артем Семенихин записал новый «стрим», на котором он утверждает, что некоторые депутаты Конотопского горсовета нагло ворвались к бухгалтеру трамвайного управления в Конотопе, мешали людям работать, собрали их в зале. Нанесли убытки в размере N тысяч гривен за время…

На Сумщині фармацевти допомагають врятувати дитячі життя

Протягом грудня Сумський обласний центр служби крові проводить благодійну акцію «Новорічний Миколай». Кров збирають для дітей відділення онкогематології Сумської обласної дитячої лікарні. 

На Кролевеччині оголошено жалобу за загиблим в зоні АТО Героєм

У ніч із 13 на 14 грудня, при виконанні бойового завдання у Новоайдарівському районі Луганської області загинув командир гармати бригадної артилерійської групи 58-ї окремої мотопіхотної бригади Олександр ТЕРЕЩЕНКО. Про це повідомив районний військовий комісар Олександр ХРОЛЬ.

На Сумщині презентували унікальну книгу про героїв Сумщини сторічної давнини

Повернути у пам'ять, у свідомість жителів Сумщини забуті і невідомі імена земляків, які брали участь у подіях Української революції 1917-1920 років, – це головна місія авторів книги «Сумщина в боротьбі» Романа КОВАЛЯ, Віктора МОРЕНЦЯ та Юрія ЮЗИЧА.