Неділя, 09 квітня 2017

Кохання на експорт: Чи щасливі українки із заморськими принцами?

Автор 
Альона Карпова

Журналіст, письменниця, краєзнавець. Цікавлюся історією та сучасністю Сумщини. Люблю театр і не люблю політику, але інколи вони між собою такі схожі.

Анна Ярославна та Роксолана… Ці жінки були відомі в світовій історії як дружини «заморських принців». Чи були вони щасливими, коханими, бажаними для своїх чоловіків − питання суперечливе. Адже історія − річ недостовірна. Сьогодні деякі з українок уже давно живуть за кордоном. Туреччина, Італія, Німеччина, Франція, Америка і навіть країни Африки стали для наших Оксан, Наташ чи Тань другим домом.

Життя за морями сучасних Роксолан

Українцям дали «безвіз» і це ще один привід поговорити про «кохання на експорт». Адже наші жінки останніми роками все частіше виїжджають сьогодні за кордон не лише, щоб знайти роботу, а й у пошуках кращої долі. Багато із представниць прекрасної статі також знаходять своїх «принців» у гуртожитках вищих навчальних закладів.

Знаю чимало історій, казкових і не дуже, щасливих і трагічних, які сталися з українками в таких шлюбах. Та й, впевнена, кожен із вас знає їх не менше.

Сумчанка Аліна довгий час була самотньою, усі знайомі чоловіки чомусь відразу переходили до категорії «друзі», причому вводила їх до цієї категорії я сама ж. Потім з’явився він – красивий, розумний, старший… За ним, як за «кам’яною стіною», безпечно. Зараз живе в Німеччині, має діток. Все добре. Щороку Аліна приїжджає в рідне місто. Вона щиро жаліє тих українських жінок, яким доводиться забезпечувати себе і дітей. У їх родині «годувальник» - чоловік. А вона – дружина, мати його дітей і кохана. І її цілком влаштовує призначення бути жінкою - слабкою і домашньою, а не тією, «що і коня на скаку, і в палаючий будинок…».

На жаль, не завжди омріяний принц є таким насправді. Інколи, не проходить і року, а його обіцянки уже перетворюються «на гарбуза», та й замість прихильної усмішки на коханому обличчі дівчина бачить жорстокість.

Мабуть, на все життя запам’ятається історія знайомої по гуртожитку Тамари, яка покохала представника мусульманської країни. Заради судженого вона прийняла іслам, щодня виконувала, напевно, не зовсім зрозумілі їй обряди, одягала національний одяг нареченого. А він поїхав на Батьківщину відвідати родину і … не повернувся.

Історія 23-річної Світлани взагалі схожа на фільм жахів. Вона живе у громадянському шлюбі із представником іншої національності, який неодноразово піднімав на неї руку. Дівчина зробила уже кілька абортів, але продовжує жити з ним. На прохання друзів залишити кривдника, вона обурюється: «Я його кохаю». За традиціями «цивільного» чоловіка, Світлана не може з ним одружитися офіційно, оскільки вона – «іншої крові».

Нічого особистого. Лише бізнес…

В Україні працюють сотні шлюбних агентств. Більшість із них працюють через іноземні сайти знайомств за схемою: за все платять чоловіки, закордонні чоловіки. Колись довелося поспілкуватися із працівницею такого агентства. Дізналася багато цікавого. Наприклад, за кожен написаний лист до представниці із України, в тому числі із Сум чоловік повинен заплатити від п’яти доларів. Ці гроші розділяються між перекладачем і місцевим агентством. Окрім того, на таких сайтах знайомств у женихів є можливість дарувати подарунки, починаючи з троянди і закінчуючи золотим ланцюжком. Приїзд нареченого в Україну – це окрема історія. Уже з аеропорту його зустрічає таксі від агентства, яке, звичайно, «жених» оплачує за значно завищеною таксою. За такою ж схемою ми йому знімають квартиру.

Але найдорожче - організація реальної зустрічі. За одне побачення клієнтові доведеться заплатити від 100 доларів, ще близько 300 гривень обійдуться послуги перекладача (за годину). Додайте до цього незмінні атрибути першого побачення: квіти і ресторан. Сума вийде досить пристойна, навіть за європейськими мірками.

Та й «закордонні принци» – теж не промах! Заморські донжуани, до двадцяти дівчатам пишуть одне і те ж, тільки змінюють імена. Та й приїжджають у Суми іноземці відразу побачитися з кількома дівчатами, а є такі, у яких такі тури - по всій Україні. Іще одна особливість закордонного знайомства – значна різниця у віці. Чоловіки за 60 років хочуть знайти собі двадцятирічну «кохану». Трапляються і одружені, які шукають розвагу в Україні, приїжджаючи «у відрядження».

За комфорт розплачуються тілом

Чому ж наші дівчата прагнуть відшукати кохання за межами України або беруть шлюб з іноземцями?

Як стверджують психологи, проблема не стільки в українських чоловіках, скільки у загальному рівні життя. Жінка хоче мати стабільність і матеріальний комфорт. А ще у жінок спрацьовує підсвідома віра в казку, нібито приїде здалеку красень і забере їх у розкішне життя.

Рівень життя у нас відрізняється від західного. Криза, неналежні умови праці, неможливість заробити на житло, можливо, навіть і розчарування в особистому житті - все це спонукає українок шукати чоловіка у за кордоном. Бажання жити краще, мати стабільність – цілком нормальне. Кожна людина має право на щастя та гідне життя.

Проте психологи застерігають, щоб збираючись у чужу країну, жінка знала звичаї чоловіка та його сім’ї, законодавство і мову цієї держави, була обізнаною і обережною, зважила всі за і проти. Адже жодні матеріальні блага не замінять людині особистого щастя.

Альона Карпова

Актуальні матеріали

На Сумщину з’їхалися нардепи

В області проходить виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Розпочали депутати своє знайомство із Сумщиною із огляду місцевих об’єктів спортивної інфраструктури.

Техника Нацгвардии в Шостке теперь готова к обороне

В воинской части 3022 прошел строевой смотр и II этап технического контроля техники, которая ежедневно привлекается к выполнению служебных задач, сообщает сайт Национальной гвардии Украины.

Сумщина підписала меморандум про взаєморозуміння із Альянсом міст шовкового шляху

Важливий документ підписав голова облдержадміністрації Микола КЛОЧКО під час Другого українського форуму Шовкового шляху, що проходить у Києві.

Сумщину відвідала делегація республіки Білорусь

Голова облдержадміністрації Микола КЛОЧКО зустрівся із заступником Міністра архітектури та будівництва Республіки Білорусь Олександром СИДОРОВИМ. Сторони обговорили можливості співпраці в галузі будівництва та обміну досвідом.